Чорнобиль… від цього моторошного слова здригається земля. Тепер це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам’ять, це наш нестерпний біль.
Саморуйнівні дії людини, нерозумне протиборство з природою, некомпетентність і злочинна недбалість високопосадовців призвели до однієї з найбільших техногенних катастроф людства, наслідки якої
мали величезні масштаби: кілометри ураженої території, десятки тисяч людей, яким довелося залишити рідні домівки. У 1986 році, в мирний час Україна втратила частину своєї території, яка внаслідок вибуху стала непридатною для проживання, а також тисячі людських життів, яких вбив і вбиває досі ніби мирний атом.
Масштаби трагедії могли б бути незрівнянно більшими, якби не мужність і самопожертва сотень тисяч учасників ліквідації наслідків аварії – наших співвітчизників. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу і подальшого розповсюдження радіації.
Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.
Ліквідатори виграли свою війну з мирними атомом і назавжди залишилися Героями. Врятували сотні тисяч життів українців та інших європейських народів.
Теперішнє покоління українців теж виграє свою війну з нашим тисячолітнім московським ворогом. А мирний атом завжди буде мирним.
Хай залишиться в минулому й ніколи не повториться жах чорнобильської катастрофи, а пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир, спокій і процвітання.
